• Різне

    Дебет-Кредит, Практика, Школа бухгалтера

    16.06.2016

    Практичне заняття

    В якості прикладу візьмемо невелике підприємство по пошиттю одягу «День». Для полегшення розуміння порядку відображення господарських операцій бухгалтерськими проводками та їх впливу на стан рахунків, взаємозв’язок рахунків з балансом підприємства і т. п. ми постаралися максимально спростити приклад, в якійсь мірі навіть на шкоду точності (повноті) відображення деяких операцій. Про це необхідно пам’ятати і при розгляді даного прикладу, і далі при вивченні теми.

    Припустимо, що підприємство тільки що (01.01.03 р.) зареєстровано і у нього ще немає жодних активів і пасивів, відповідно, немає і залишків по рахунках або, кажучи іншими словами, вони мають нульове значення. Для початку виберемо бухгалтерські рахунки, на яких будуть відображатися всі складові частини господарської діяльності, необхідні для її початку, а також вкажемо приналежність рахунків до активним, пасивним (П) та активно-пасивним (А/П).

    (А) 10 «Основні засоби». На цьому рахунку підприємство буде враховувати вартість швейного обладнання, транспортних засобів та інших необоротних активів. За дебетом цього рахунку (коли рахунок 10 стоїть у лівій частині бухгалтерської проводки, наприклад Д10 К63) відображається надходження (прихід) на баланс підприємства основних засобів, а по кредиту (коли рахунок 10 стоїть в правій частині бухгалтерської проводки, наприклад Д13 К10) — їх списання (витрата). Причому сума приходу або витрати відповідає сумі, вказаній в проводці. Це правило в рівній мірі відноситься до всіх активних рахунках.

    І ще одне важливе правило, що стосуються рахунків, на яких обліковуються активи. Якщо за дебетом рахунку відображається надходження, а за кредитом — витрата, то сальдо (залишок) такого рахунку завжди повинно бути дебетовим, так як не можна здійснити зменшення на суму більшу за ту, яка є в наявності (залишок), і не можна зменшити, що дорівнює нулю.

    (П) 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Призначений для обліку накопиченого зносу основних засобів. Знос основних засобів нараховується у зв’язку з тим, що в процесі експлуатації таких засобів відбувається їх моральне та фізичне старіння — то є поступова («порційна») втрата їх вартості. Так як це старіння відбувається у зв’язку з використанням основних засобів для виробництва продукції, то «порцію» вартості таких засобів повинні відноситься на собівартість такої продукції як витрати, які називаються амортизаційними. Тому рахунок 13 (за кредитом) кореспондує з дебетом рахунку 83 «Амортизація», який є рахунком витрат. В результаті такої кореспонденції відбувається виникнення витрат, які відносяться на собівартість продукції, що виготовляється, і одночасно за кредитом рахунку 13 показується, яка частина вартості основних засобів була віднесена на таку собівартість.

    Для ще більшого спрощення наведемо порівняння використання у виробництві будь-яких матеріалів і основних засобів. Так, якщо матеріали передаються у виробництво, то відбувається їх фізичний і вартісний зменшення, наприклад на складі. Вартість таких матеріалів вважається матеріальними витратами. Це відображається по дебету відповідного рахунку витрат і кредитом рахунка матеріалів. При використанні у виробництві основних засобів відбувається тільки їх вартісне без зменшення фізичного. Таке зменшення вартості також вважається амортизаційними витратами. Це відбивається по дебету рахунки витрат, а оскільки фізичної зменшення основних засобів не відбувається — то не по кредиту рахунка 10, а за кредитом рахунку 13. Нагадаємо також, що оскільки за кредитом пасивних рахунків відображається збільшення, а по дебету — зменшення, то сальдо (залишок) таких рахунків, як правило, повинно бути кредитовим.

    (А) 20 «Виробничі запаси». Призначений для обліку швейних матеріалів у нашому прикладі тканин, фурнітури та ін За дебетом відображається надходження матеріальних цінностей, а за кредитом — їх списання (передачі) у виробництво і на інші цілі.

    (А) 23 «Виробництво». Призначений для обліку (акумулювання) по дебету всіх витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, в нашому прикладі — костюмів, суконь та ін. Акумулюються витрати протягом усього терміну виробництва і до моменту його закінчення за дебетом формується виробнича собівартість (слово яке яскраво характеризує своє значення — вартість) виробленої продукції. Після того, як процес виробництва завершений і продукція визнана готової, вона передається на склад готової продукції і її собівартість списується з кредиту рахунку 23, як правило, на рахунок готової продукції рах. 26. (Д26 К23).

    (А) 26 «Готова продукція». Призначений для обліку за дебетом виробничої собівартості виготовленої продукції (дивись вище рах. 23), що знаходиться на підприємстві. За кредитом здійснюється списання цієї продукції (вартості) внаслідок реалізації та ін

    (А) 30 «Каса». Призначений для обліку за дебетом надходження грошових коштів у касу підприємства, а за кредитом — їх видачі з каси.

    (А) 31 «Рахунки в банках». Призначений для обліку за дебетом надходження грошових коштів на рахунки підприємства, наприклад, як оплата за реалізовану продукцію, а за кредитом — їх списання, наприклад, сплата податків у бюджет.

    (А/П) 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Призначений для обліку операцій з покупцями і замовниками, як правило, пов’язаних з продажем готової продукції. За дебетом рахунку відображається вартість готової продукції (за цінами реалізації), переданої покупцям (можливо товарів або послуг — але це окрема тема), а за кредитом — оплата продукції покупцями (замовниками). Тут, напевно, варто поговорити про поняття дебітор і кредитор. Уявіть покупця, з яким до цього підприємство не мало жодних відносин. І ось на підставі укладеного договору ми передали йому готову продукцію на 1000,00 грн. Але оплати не отримали. За дебетом рахунку 36 ми відобразимо суму 1000,00 грн. а за кредитом — 0. Отже, сальдо (залишок) буде дебетовий 1000,00 грн. У даному випадку говорять, що у підприємства є дебітор (той, хто йому винен) і, як правило, називають суму боргу.

    Якщо уявити протилежну ситуацію — підприємство-покупець заплатив нам авансом 850,00 грн. за продукцію, але ми її ще не передали, то в цьому випадку отримаємо кредитове сальдо (залишок) по рахунку 36, на суму 850,00 грн. У даному випадку говорять, що у підприємства є кредитор (той, кому ми повинні) і, як правило, називають суму боргу. Все, що було сказано вище щодо дебетового і кредитового сальдо та відповідності їх поняттям дебітор і кредитор, справедливо тільки щодо рахунків, які враховують розрахунки. До таких рахунках зокрема відносяться наведені нижче рахунку 63 і 66.

    (П) 40 «Статутний капітал». Призначений для обліку за кредитом розміру зареєстрованого статутного капіталу підприємства або його збільшення, а за кредитом — його зменшення.

    (А/П) 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки). Призначений для відображення за кредитом отриманого прибутку, а по дебету або понесених збитків, або використання прибутку. Будучи активно-пасивним рахунком, він завжди відображається у складі власного капіталу підприємства, збільшуючи його — маючи кредитове сальдо або зменшуючи — маючи дебетове сальдо.

    (А) 46 «Неоплачений капітал». Призначений для відображення за дебетом суми дебіторської заборгованості засновників по внескам до статутного капіталу, а по кредиту — її погашення засновниками.

    (А/П) 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Призначений для обліку операцій з постачальниками і підрядниками, які пов’язані з поставками виробничих матеріалів, товарів та інших цінностей на підприємство. За кредитом цього рахунка відображається вартість цінностей, що надійшли на підприємство, а по дебету — їх оплата підприємством.

    Аналогічно, як і на рахунку 36, на цьому рахунку може відображатися як дебіторська, так і кредиторська заборгованість підприємства. Наприклад, на підставі укладеного договору з постачальником ми отримали від нього матеріалів на 1000,00 грн. але оплати ще не виробили. За кредитом рахунку 63 ми відобразимо суму 4000.00 грн. а за дебетом — 0. Отже, сальдо (залишок) на дату балансу буде кредитовий 4000,00 грн. Якщо уявити протилежну ситуацію — ми заплатили постачальнику авансом 2600,00 грн. за матеріали, але їх ще не отримали, то в цьому випадку отримаємо дебетове сальдо (залишок) по рахунку 63 на суму 2600,00 грн.

    (А/П) 66 «Розрахунки по оплаті праці». Призначений для відображення за кредитом нарахувань заробітної плати працівникам підприємства за виконані ними згідно з трудовими договорами роботи, і виникла у зв’язку з цим кредиторської заборгованості перед працівниками із заробітної плати, а по дебету — утримання податків і видачу заробітної плати працівникам (погашення заборгованості підприємства перед працівниками по оплаті праці).

    (П) 70 «Доходи від реалізації». Призначений для відображення за кредитом доходів від реалізації виробленої продукції, а за дебетом — віднесення цих доходів у кредит рахунку 79 для подальшого визначення фінансового результату від реалізації (прибуток або збиток). Про ПДВ і інших податках поки не говоримо.

    (А/П) 79 «Фінансові результати». Призначений для визначення отриманих прибутків або збитків шляхом кореспонденції з кредитом з рахунками доходів (в нашому випадку це рахунок 70), а за дебетом — з рахунками витрат (в нашому випадку це рахунок 90), понесених у зв’язку з одержанням цих доходів і подальшим знаходженням різниці між оборотом по дебету і кредиту даного рахунка. Якщо така різниця буде в «користь» дебету (оборот за дебетом більше обороту за кредитом), то вона буде виражати збиток, а якщо в «користь» кредиту (оборот за кредитом більше обороту за дебетом) — то прибуток. Не залежно від того, чи отримаємо ми в результаті прибуток або збиток, отриманий різниця між дебетовим і кредитовим оборотом списується на рахунок 44. Прибуток — Дт 79 Кт 44. Збиток Дт 44 Кт 79.

    (А) 80 «Матеріальні витрати». Призначений для обліку за дебетом вартості матеріалів, які відпущені на виготовлення продукції або на інші цілі, а за кредитом — списання вартості використаних матеріалів на рахунок 23.

    (А) 81 «Витрати на оплату праці». Призначений для обліку за дебетом витрат на оплату праці співробітників, а за кредитом — списання витрат по оплаті праці на рахунок 23.

    (А) 83 «Амортизація». Призначений для обліку за дебетом витрат на амортизацію основних засобів. Цей рахунок кореспондує за дебетом тільки з рахунком 13. В даному випадку при такій кореспонденції відбувається поступове (порційне) віднесення вартості основних засобів на витрати. За кредитом — здійснюється списання витрат на амортизацію на рахунок 23.

    (А) 90 «Собівартість реалізації». Призначений для обліку за дебетом виробничої собівартості продукції, яка була реалізована, тобто показує витрати на її виробництво, а за кредитом — списання собівартості реалізованої продукції на рахунок 79.

    Звернемо особливу увагу на рахунку 80, 81, 83 і 90. Рахунки 80, 81, 83 призначені для обліку витрат за їх видами — матеріальні, на оплату праці, амортизаційні і т. д. Використання цих рахунків дозволяє легко робити аналіз витрат за їх видами і розмірами. Дані витрати на нашому підприємстві вважаються тільки виробничими і списуються на рахунок «виробництво» (23), де враховується собівартість виробництва загальною сумою.

    Рахунок 90 показує загальну виробничу собівартість реалізованої продукції.

    Застосування рахунків 81, 82, 83 і 90 показано в таблиці 1 1 .

    1 В таблиці показаний тільки один варіант, хоча можливі й інші. Наприклад, якщо на рахунках 81, 83 враховуються витрати на оплату праці непроизводственному персоналу, а також на амортизацію «невиробничих» основних фондів, то ці витрати будуть списуватися не на рахунок 23, а на інші рахунки, такі, як 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та ін Крім цього підприємство може використовувати тільки рахунки класу 8. В цьому випадку ті витрати, які можна віднести до виробничих, списуються на рахунок 23, а інші безпосередньо на рахунок 79. Наступний варіант — підприємство може не використовувати рахунки класу 8. У даному випадку та частина матеріалів нарахованої заробітної плати і т. д. яка використовується на виробництво, відноситься на рахунок 23, а інша частина — на рахунки класу 9.

    Розглядати на даному етапі навчання всі можливі варіанти, на наш погляд, передчасно, тому ми взяли тільки один можливий варіант і максимально спростили.

    Припустимо, що в січні на підприємстві мали місце операції, які записані за допомогою бухгалтерських проводок в таблиці 1.

    Короткий опис статті: финансі і кредит Продовжуючи вивчення основ бухгалтерського обліку, розглянемо різні способи представлення бухгалтерських рахунків, взаємозв’язок рахунків з оборотною відомістю і балансом підприємства, а також взаємозв’язку між оборотною відомістю і балансом оборотна відомість, баланс, необоротні активи

    Джерело: Дебет-Кредит — Практика — Школа бухгалтера

    Також ви можете прочитати